Значення
-
У фонетиці: артикуляційна характеристика звуків, що утворюються без участі носового резонатора, коли піднебінна завіска піднята й повітря проходить лише через ротову порожнину; протилежне до назальності.
-
У фонології: дистинктивна ознака (ознака неназалізованості), що протиставляє неназальні фонеми назальним (наприклад, [б] — [м], [д] — [н]).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. неназальність, р. неназальності, д. неназальності, з. неназальність, о. неназальністю, м. неназальності, к. неназальносте