1. У фонетиці: артикуляційна характеристика звуків, що утворюються без участі носового резонатора, коли піднебінна завіска піднята й повітря проходить лише через ротову порожнину; протилежне до назальності.
2. У фонології: дистинктивна ознака (ознака неназалізованості), що протиставляє неназальні фонеми назальним (наприклад, [б] — [м], [д] — [н]).