Значення
-
Властивість за значенням прикметника “ненасичений“; стан, коли щось не є насиченим, не має достатньої кількості певних компонентів, елементів або якостей.
-
(Хім.) Властивість органічних сполук, що містять у молекулі подвійні або потрійні хімічні зв’язки між атомами вуглецю, здатні до реакцій приєднання.
-
(Перен.) Недостатність, відчуття неповноти або незадоволеності чимось; прагнення отримати більше.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. ненасиченість, р. ненасиченості, д. ненасиченості, з. ненасиченість, о. ненасиченістю, м. ненасиченості, к. ненасиченосте