ненасичений
[nɛnɑsɪt͡ʃɛnɪj] Прикметник
Буква:Н
Значення
-
Такий, що не насичений, не просочений, не пройнятий чимось; не має достатньої кількості певної речовини або якості.
-
(У хімії) Про органічні сполуки: такий, що містить у молекулі один або кілька подвійних чи потрійних зв’язків між атомами вуглецю, здатних до приєднання інших атомів.
-
(Перен.) Такий, що не задовольняє повністю, не створює відчуття ситості або повноцінності; обмежений, неповний.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. ненасичений, р. ненасиченого, д. ненасиченому, з. ненасиченого, о. ненасиченим, м. ненасиченім