ненасичений

1. Такий, що не насичений, не просочений, не пройнятий чимось; не має достатньої кількості певної речовини або якості.

2. (У хімії) Про органічні сполуки: такий, що містить у молекулі один або кілька подвійних чи потрійних зв’язків між атомами вуглецю, здатних до приєднання інших атомів.

3. (Перен.) Такий, що не задовольняє повністю, не створює відчуття ситості або повноцінності; обмежений, неповний.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: прикментик () |