немерехтливий

[nɛmɛrɛxtlɪʋɪj] Прикметник

Буква:Н

Значення

  1. Який не мерехтить, не випромінює мінливого, тремтячого світла; стабільний, рівномірний (про джерело світла).

  2. Переносно: спокійний, незворушний, стриманий; такий, що не виявляє хвилювання, нервозності чи мінливих емоцій.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. немерехтливий, р. немерехтливого, д. немерехтливому, з. немерехтливого, о. немерехтливим, м. немерехтливім

Більше записів