Властивість або якість звучання, що позбавлена мелодійності, гармонійності, плавності; різкість, неблагозвучність, дисонансність.
Відсутність мелодії як складової частини у музичному творі або мовленні; неспівучість, монотонність.
немелодичність
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |