Значення
-
Властивість або якість звучання, що позбавлена мелодійності, гармонійності, плавності; різкість, неблагозвучність, дисонансність.
-
Відсутність мелодії як складової частини у музичному творі або мовленні; неспівучість, монотонність.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. немелодичність, р. немелодичності, д. немелодичності, з. немелодичність, о. немелодичністю, м. немелодичності, к. немелодичносте