требник

[trɛbnɪk] Іменник

Буква:Т

Значення

  1. Богослужбова книга в православній та греко-католицькій церквах, що містить тексти та порядок здійснення треб — таїнств (окрім Євхаристії) та обрядів (наприклад, хрещення, вінчання, похорон, освячення води тощо).

  2. (заст.) Збірник молитов, молитовник для домашного чи приватного використання.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. требник, р. требника, д. требникові, з. требник, о. требником, м. требникові, к. требнику

Більше записів