Властивість або якість мовних одиниць (слів, словосполучень, речень), що характеризується неприємним для слуху звучанням через важку вимову, нагромадження подібних або різких звуків, порушення фонетичної гармонії.
В музиці та поетиці — відсутність благозвуччя, гармонійного поєднання звуків; дисонанс, какофонія.