1. Такий, що не викликає почуття любові, прихильності; несимпатичний, неприємний.
2. Який не є коханим, не улюблений (про людину, зокрема про чоловіка або дружину).
Словник Української Мови
Буква
1. Такий, що не викликає почуття любові, прихильності; несимпатичний, неприємний.
2. Який не є коханим, не улюблений (про людину, зокрема про чоловіка або дружину).
Приклад 1:
Я наочно сприймав нелюбий хаос невлаштованого його життя.
— Домонтович В., “Доктор Серафікус”
Приклад 2:
А вiн, здивований, уражений цим гострим i несподiваним «нi», не знав що казати, мовчав кiлька мить, аж поки знайшов слова: — Левантине, хiба я тобi такий нелюбий? Хiба я тебе коли покривдив чим?
— Невідомий автор, “Sieried Tiemnoyi Nochi Boris Dmitrovich”