1. Такий, що не викликає почуття любові, приязні, симпатії; нелюбий, неприємний.
2. Позбавлений любові, ніжності; суворий, холодний.
3. (у значенні іменника) Кохання, яке не відповідає взаємністю; невзаємне кохання.
немилий
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
О, курва, такі мудрі думки, що сам собі немилий!
— Андрухович Юрій, “Перверзія”
Приклад 2:
Бачиться, i не смiю або й боюсь, щоб i не розсердилась… А як здумаю, що вона на мене мусить розсердитись, i коли пiдiйду до неї, то вона вiдвернеться вiд мене i прожене, то вiд сiї думки i свiт менi немилий, i сам не знаю, що з собою робити!.. Пiшов би й додому, так отут неначе прикований.
— Невідомий автор, “Grighorii Fiedorovich Kvitka Os”
Приклад 3:
Свiт менi немилий, i нiщо не розвеселяє. Серце моє розривається, дивлячись на вас, що ви об менi убиваєтесь, то що буду робити!
— Невідомий автор, “Grighorii Fiedorovich Kvitka Os”
Приклад 4:
Вона навiть вiдчула раптом, що немилий їй стає сам бiлий свiт. Коли ранiш вона знала, для кого поневiряється в своїх злиднях, то тепер вона остаточно розгубилась i тiльки дивилась мертвими очима у своє туманне вiкно.
— Невідомий автор, ” Mikola Khvil Ovii”
Частина мови: прикментик (True) |