Значення
-
(у математиці, фізиці) Перетворення, зміна форми, структури або властивостей об’єкта, величини чи функції за певним правилом; операція, що переводить один математичний об’єкт в інший.
-
(у біології, генетиці) Процес поглинання клітиною із зовнішнього середовища чужорідної ДНК та включення її у власний геном, що призводить до набуття нової спадкової ознаки.
-
(у лінгвістиці) Метод дослідження структури мови шляхом систематичного перетворення (перебудови) одних синтаксичних конструкцій на інші зі збереженням основного значення.
-
(у техніці) Пристрій або система, призначені для корінної зміни, перетворення форми, стану або властивостей чогось (наприклад, енергії, сигналу).
-
(у психології, соціології) Глибинна, якісна зміна особистості, соціальної структури, інституції чи суспільства в цілому.
Правопис та відмінювання
н. трансформа, р. трансформи, д. трансформі, з. трансформу, о. трансформою, м. трансформі, к. трансформо