1. (у математиці, фізиці) Перетворення, зміна форми, структури або властивостей об’єкта, величини чи функції за певним правилом; операція, що переводить один математичний об’єкт в інший.
2. (у біології, генетиці) Процес поглинання клітиною із зовнішнього середовища чужорідної ДНК та включення її у власний геном, що призводить до набуття нової спадкової ознаки.
3. (у лінгвістиці) Метод дослідження структури мови шляхом систематичного перетворення (перебудови) одних синтаксичних конструкцій на інші зі збереженням основного значення.
4. (у техніці) Пристрій або система, призначені для корінної зміни, перетворення форми, стану або властивостей чогось (наприклад, енергії, сигналу).
5. (у психології, соціології) Глибинна, якісна зміна особистості, соціальної структури, інституції чи суспільства в цілому.