Значення
-
(екон.) Властивість активів, цінних паперів або товарів, що характеризує їх неможливість швидко та без значних втрат бути проданими (конвертованими) у готівку.
-
(фін.) Стан підприємства або установи, за якого воно неспроможне своєчасно та в повному обсязі виконувати свої грошові зобов’язання перед кредиторами через брак платоспроможності.
-
(перен., розм.) Стан або якість чогось, що не користується попитом, не може бути легко реалізованим або використаним.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. неліквідність, р. неліквідності, д. неліквідності, з. неліквідність, о. неліквідністю, м. неліквідності, к. неліквідносте