Властивість або стан за значенням “некультурний“; відсутність культури, освіченості, вихованості; неосвіченість, невихованість.
Нечемні, груба поведінка, невихований вчинок.
Словник Української Мови
Буква
Властивість або стан за значенням “некультурний“; відсутність культури, освіченості, вихованості; неосвіченість, невихованість.
Нечемні, груба поведінка, невихований вчинок.
Приклад 1:
А тільки важко тепер покохати когось, бо некультурність усюди і самі мужики… А мені сниться кожної ночі великий світ, та тільки тато мої не пускають мене до моєї тітки в Тулу! А там би я швидко героя собі знайшла… Сама ж руками за голову хапається і з лиця міниться.
— Тютюнник Григорій, “Вир”