Словник Української Мови
Буква
1. Який не має достатньої освіти, духовного розвитку, не дотримується норм поведінки, прийнятих у суспільстві; невихований.
2. Який не відповідає вимогам культури, не розвинений у культурному відношенні; відсталий.
3. У біології: такий, що не культивується, не вирощується людиною; дикий (про рослини).
Приклад 1:
Коли б людство було культурно розвиненіше, воно давно подбало б про те, щоб примітивний і некультурний спосіб дітонародження заступити іншим. Людство, на жаль, не вжило жадних заходів, щоб зробити з шлюбу вчинок, гідний інтелектуальної людини.
— Домонтович В., “Доктор Серафікус”