некоординованість

Властивість або стан, за якого відсутня узгодженість, взаємна погодженість дій, рухів або функцій; роз’єднаність, неузгодженість.

В медицині та біології — порушення нормальної, злагодженої роботи органів, м’язів або частин тіла, що призводить до невпорядкованих рухів або функцій.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |