Значення
-
Властивість або стан, за якого відсутня узгодженість, взаємна погодженість дій, рухів або функцій; роз’єднаність, неузгодженість.
-
В медицині та біології — порушення нормальної, злагодженої роботи органів, м’язів або частин тіла, що призводить до невпорядкованих рухів або функцій.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. некоординованість, р. некоординованості, д. некоординованості, з. некоординованість, о. некоординованістю, м. некоординованості, к. некоординованосте