Властивість або якість того, що є неконструктивним; нездатність сприяти позитивному розвитку, вирішенню проблеми або створенню корисних результатів.
У логіці та математиці: властивість міркування, твердження або підходу, який не дозволяє отримати нове знання або практичний висновок, обмежуючись критикою без пропозицій.
У психології та спілкуванні: поведінка або комунікація, що не спрямована на досягнення згоди, пошук компромісу або продуктивну співпрацю, а лише на створення конфлікту або заперечення.