Значення
-
Властивість або стан предмета, механізму, набору тощо, коли в ньому відсутні одна або кілька деталей, частин або одиниць, необхідних для повного комплекту; неповнота складу.
-
Технічний термін, що позначає дефект виробу або товару, який полягає у відсутності передбачених конструкцією або документацією складових елементів, внаслідок чого об’єкт не може функціонувати належним чином або вважається неповним.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. некомплектність, р. некомплектності, д. некомплектності, з. некомплектність, о. некомплектністю, м. некомплектності, к. некомплектносте