некінчений

1. Такий, що не має кінця, завершення; безкінечний, нескінченний.

2. (У граматиці) Про дієслово або дієприкметник: що виражає дію або стан у її процесі, без зазначення на завершеність, і відповідає на питання “що робити?”; недоконаного виду.