некінченість

1. Власна назва філософсько-поезійного твору або циклу творів, що розвиває тему нескінченності буття, часу, простору або думки; символічне позначення безмежності.

2. (рідк.) Термін, що вживається як синонім до абстрактного поняття “нескінченність” для акцентуації певних відтінків значення, таких як невичерпність, безкінечність, відсутність меж.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |