НЕГАСИ́МІСТЬ, -мості, жін. Властивість і стан за значенням негасимий; незгасність, невмирущість, вічність. Негасимість вогню. Негасимість пам’яті. Негасимість духу.
негасимість
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |
Словник Української Мови
Буква
НЕГАСИ́МІСТЬ, -мості, жін. Властивість і стан за значенням негасимий; незгасність, невмирущість, вічність. Негасимість вогню. Негасимість пам’яті. Негасимість духу.
Відсутні