1. Який не має ґрунтовної, міцної основи; не є фундаментальним, не відповідає критеріям фундаментальності (про дослідження, знання, підходи тощо).
2. Другий, похідний, не основний; такий, що не становить собою фундамент, базис чогось.
Словник Української Мови
Буква
1. Який не має ґрунтовної, міцної основи; не є фундаментальним, не відповідає критеріям фундаментальності (про дослідження, знання, підходи тощо).
2. Другий, похідний, не основний; такий, що не становить собою фундамент, базис чогось.
Відсутні