ІПЛІКАТОР, -а, чол. Медичний пристрій у вигляді пластини, килимка або валика з закріпленими на ньому гострими голками, шипами або тупими елементами, призначений для рефлексотерапевтичного впливу на біологічно активні точки тіла шляхом надавлювання (лежання, сидіння, обмотування) з метою знеболення, розслаблення м’язів, стимуляції кровообігу та загального оздоровлення.
іплікатор
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |