НЕДИСОЦІЙО́ВАНІСТЬ, -ності, жін., спец. Властивість або стан за значенням недисоційований; відсутність дисоціації, нероз’єднаність, неподільність на складові частини (у хімії, психології, фізиці тощо).
недисоційованість
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |