**недисоційо́ваний**, -а, -е. Стос. до речовини, молекули якої не розпалися на йони (у хімії); який не зазнав дисоціації.
недисоційований
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: прикментик () |
Словник Української Мови
Буква
**недисоційо́ваний**, -а, -е. Стос. до речовини, молекули якої не розпалися на йони (у хімії); який не зазнав дисоціації.
Відсутні