Значення
-
Властивість або стан того, що не може бути розділене на частини; цілісність, єдність.
-
У математиці: властивість числа, яке не ділиться без остачі на жодне інше число, крім одиниці та самого себе; простота числа.
-
У політичному та державному контексті: принцип, за яким територія держави є єдиною та не може бути відокремлена або розчленована; територіальна цілісність.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. неподільність, р. неподільності, д. неподільності, з. неподільність, о. неподільністю, м. неподільності, к. неподільносте