Властивість або риса характеру за значенням недовірливий; схильність ставитися до кого-, чого-небудь із підозрою, сумнівом, недовірою; підозріливість.
недовірливість
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |
Словник Української Мови
Буква
Властивість або риса характеру за значенням недовірливий; схильність ставитися до кого-, чого-небудь із підозрою, сумнівом, недовірою; підозріливість.
Відсутні