**НЕДОВІДНИ́Й**, -а́, -е́.
1. Який не піддається доведенню, обґрунтуванню; недоказовий. *Недовідне твердження.*
2. Якого не можна довести до ладу, до завершення; нездійсненний, безрезультатний. *Недовідна справа.*
недовідний
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: прикментик () |