1. Продавець на торгу, базарі; крамар, торговець.
2. Застаріла назва для міщанина, переважно зайнятого в торгівлі або ремеслі.
3. У давньоруських пам’ятках — особа, що сплачувала мито (торговий збір) за право торгівлі.
торжник
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |