недотримуваність

[nɛdotrɪmuʋɑnistʲ] Іменник

Буква:Н

Значення

  1. Властивість або стан, коли щось не може бути дотримане, виконане або застосоване на практиці через внутрішні суперечності, неясність, недосконалість або через об’єктивні перешкоди (найчастіше стосується правил, законів, принципів, угод).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. недотримуваність, р. недотримуваності, д. недотримуваності, з. недотримуваність, о. недотримуваністю, м. недотримуваності, к. недотримуваносте

Більше записів