Властивість або стан, коли щось не може бути дотримане, виконане або застосоване на практиці через внутрішні суперечності, неясність, недосконалість або через об’єктивні перешкоди (найчастіше стосується правил, законів, принципів, угод).
недотримуваність
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |