1. Економічний стан, коли фактичний рівень споживання товарів та послуг є нижчим за потенційно можливий або за рівень, необхідний для задоволення базових потреб населення.
2. У макроекономіці — ситуація, при якій сукупні витрати в економіці (споживання, інвестиції, державні закупівлі) є недостатніми для закупівлі всієї виробленої продукції, що веде до надлишків, зниження виробництва та безробіття.
3. У побутовому значенні — свідоме або вимушене споживання чогось (їжі, ресурсів) у кількості, меншій за нормальну або бажану.