Значення
-
Людина, що має характерні, помітні риси зовнішності, поведінки або характеру (зазвичай з відтінком іронії або несприйняття).
-
(Розм.) Людина певного, часто неодобрюваного, типу; особа, що викликає сумнів або осуд своєю поведінкою або вдачею.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. типчина, р. типчини, д. типчині, з. типчину, о. типчиною, м. типчині, к. типчино