Значення
-
НЕДОБРОЗВУ́ЧНІСТЬ, -ності, жін. Властивість і якість за значенням недоброзвучний; відсутність милозвучності, неприємне для слуху звучання (мови, музики, поєднання звуків тощо).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. недоброзвучність, р. недоброзвучності, д. недоброзвучності, з. недоброзвучність, о. недоброзвучністю, м. недоброзвучності, к. недоброзвучносте