1. (від «повертати») Технічний термін, що позначає спосіб, спрямування або характер обертання, повороту деталі, механізму або руху в просторі (наприклад, за годинниковою стрілкою, проти годинникової стрілки, різким повертом).
2. (від «повертати») У лінгвістиці — спосіб або напрямок перекладу, трансформації мовної одиниці (наприклад, дослівним повертом).
3. (від «поверт») Застаріла форма орудного відмінка однини іменника «поверт» у значенні ділянки, наділу землі.