НЕДІЄЗДАТНІСТЬ, -ності, жін., юр. Відсутність здатності особи своїми діями набувати для себе цивільних прав і створювати для себе цивільні обов’язки, самостійно їх здійснювати, а також відповідати за цивільні правопорушення; стан особи, яка внаслідок психічного розладу чи недоумства не може розуміти значення своїх дій або керувати ними.
недієздатність
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |