1. Який має тонку кору (про дерева, рослини).
2. Переносно: надто вразливий, ніжний, чуйний, нездатний протистояти грубості, образам (про людину, її характер).
тонкокорий
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: прикментик () |
Древослів
Словник Української Мови