1. Стан розгубленості, нерішучості, коли людина не знає, як вчинити чи що сказати; замішання, збентеження.
2. Недостатність розуму, глупуватість; нерозумність, безглуздя.
3. (заст.) Недостатнє розуміння чогось; непорозуміння.
недоумство
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |