недієвідмінюваний

1. У граматиці: такий, що не змінюється за особами, числами, часами, способами (про дієслівні форми); нездатний до дієвідмінювання. Недієвідмінювані форми дієслова (інфінітив, дієприслівник).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: прикментик () |