1. Прислівник до неділимий; так, що не підлягає поділу, становить єдине ціле; неподільно.
неділимо
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: прислівник () |
Словник Української Мови
Буква
1. Прислівник до неділимий; так, що не підлягає поділу, становить єдине ціле; неподільно.
Відсутні