НЕДБА́ЙЛИЧОК, -чка, чол. Зменшено-пестлива форма до недбайло; той, хто недбало, неохайно, без належної уваги ставиться до своїх обов’язків, речей або зовнішнього вигляду; недбайлива людина (перев. про дитину або молоду особу).
недбайличок
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |