тонути

1. Зазнавати поразки у воді, опускатися на дно під дією власної ваги або внаслідок втрати плавучості (про предмети, судна, тварин, людей).

2. Перен. Повністю занурюватися у щось, опинятися в оточенні чогось у великій кількості (наприклад, тонути в роботі, тонути у деталях).

3. Перен. Втрачати чіткість, розмиватися, ставати ледве помітним (про звуки, образи, контури).

4. Розм. Зазнавати невдачі, провалу, руйнуватися (про плани, справи).

5. Діал. Повільно та важко рухатися, в’язнути (наприклад, у снігу, болоті).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: дієслово () |