Словник Української Мови
Буква
1. Такий, що складається з невеликої кількості одиниць, осіб, предметів; малолісний, небагатий на кого-, що-небудь.
2. Який трапляється, зустрічається рідко; нечастий.
Приклад 1: Хтось, перепросивши нечисленний гурт друзів, відступає. Цілує зраділу, вщасливлену подругу, пестить по голові дитину, з повагою показуючи на посталих на далекому овиді жертовних шукачів. — Невідомий автор, “Mikhailina Kniga Spominiv”
