1. Такий, що не сприймається слухом, нечутний для вуха; беззвучний, безгучний.
2. Позбавлений чутливості, здатності відчувати; нечутливий.
3. Який не реагує на щось, залишається байдужим; невразливий, несприйнятливий.
нечутний
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Невидний і нечутний чийсь незнаний дотик і трав, мов струн поземних, супровід зелений. Для розуму зачинені, невидні двері відчинить звук, мов ключ, мов ключ чуття несхибний.
— Невідомий автор, “Zieliena Ievanghieliia Boghdan Ighor”
Приклад 2:
густо наелектризованою еротичною хмарою — недарма кажуть, що засватана дiвка всiм подобається: ось це i заводить їх по‑справжньому, змушує пашiти од ярости роздутими нiздрями й бити в землю копитом од нетерплячки — дух суперництва, хiть перемагати, виклик на герць, нечутний звук бойової сурми, що коливає повiтря, ненастанна потреба доводити власну зверхнiсть над усiма iншими, дарма що нiколи не баченими: “Ти менi скажи — тобi з чоловiком добре було?”
— Невідомий автор, “Oksana Polovi Doslidzhennya Z Ukrayinskogo Seksu”
Приклад 3:
Вела зо мною нечутний діалог і зараз же відповідає на кождий заміт, що ворушиться в моїй душі. Allen Respekt!
— Невідомий автор, “Soichinie Krilo Ivan Iakovich”
Частина мови: прикментик () |