ментальність

1. Сукупність особливостей інтелектуального, духовного та емоційного життя людини або певної спільноти (соціальної, етнічної, професійної тощо), що визначають спосіб мислення, світосприйняття, систему цінностей і моделі поведінки.

2. Світогляд, спосіб мислення як індивідуальна характеристика особистості; психічний склад людини.

Приклади вживання слова

ментальність

Приклад 1:
Свого часу один молодий український історик, аналізуючи концепції Є. Гуцала в його публіцистичному трактаті «Ментальність орди», слушно підкреслював, що не можна демонізувати «ментальність орди» з позиції, так би мовити, «ментальности ясиру», яка має свої уразливі місця, свої аберації зору, свої міфи й забобони. Взяти хоча б ту, гідну кращого застосування, доскіпливість у визначенні «чистоти крові».
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”

Приклад 2:
З огляду на нашу історію і ментальність ми, гадаю, приречені на нього. Дозволю собі оцінити цю приреченість неоднозначно.
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”

Приклад 3:
Відкрите всім вітрам Східне Се- Етногенез і ментальність редземномор’я образно нази- населення вають прохідним двором Перед- III тис. до н. е. на східносередземноморському узбережжі осіли вузькою смугою західносемітські племена фінікійців (цей етнонім, що має іноземне походження, перекладають як «темно-червоні», він, таким чином, напевно, пов’язаний із знаменитим фінікійським пурпуром).
— Невідомий автор, “003 %91%92%8E%90 %9F %91%92%80%90%8E%84%80%82%8D%9C%8E%83%8E %91%95%8E%84%93 %8E.%8F. %8A%E0%A8%A6%A0%Ad %A2%E1%Ec%Aa%A8%A9 %8A%A8 %A2 %8B%A8%A1 %A4%Ec, 2002. 592 %E1. Isbn 966 06 0245 6”