Приклад 1:
Нечутно ступають пастухи в постолах, котиться м’яко вовниста хвиля по полонині, а вітер починає грати на далекім воринні. Дзз… — тонко співає він в обколоту скалку, докучно бринить, як муха.
— Невідомий автор, “Mikhailina Kniga Spominiv”
Приклад 2:
А кругом читця порожньо — велике світляне коло, і здається, ніхто не сміє того кола переступити, мовби там десь накреслена зачарована лінія, що її ніхто не в силі подолати; люди зрідка входять у морок церкви, навшпиньки, нечутно і так само нечутно виходять або, лишившись, тиснуться попід стінами… Стомившись, читець витирає піт і озирається. Тоді з-за колон, десь з мороку виходить до нього інший, переступає світляне коло і, прокашлявшись, несміливо продовжує читати, а перший з полегкістю виходить геть туди, де шепіт, весняна млость і поцілунки… Чотири маленьких брати, побравшись міцно за руки, стоять нерухомо й дивляться на ворухливі язички свічок там, над Ісусом.
— Невідомий автор, “Ivan Sad Getsymanskyy”
