Меншовартість — комплекс психологічних відчуттів, переконань та поведінкових моделей, що характеризуються стійким відчуттям власної неповноцінності, невпевненістю в собі, заниженою самооцінкою та переконанням у своїй незначущості порівняно з іншими.
Меншовартість — у психології (перев. у психоаналізі) — стан, що виникає внаслідок глибокого відчуття власних фізичних, інтелектуальних або соціальних недоліків, реальних чи уявних, і часто є основою для формування компенсаторних механізмів поведінки.