1. Вигадана, неправдива розповідь; вигадка, брехня.
2. Щось неймовірне, надзвичайне; дивовижа.
3. У народній творчості: жанр усної народної прози, коротка кумедна розповідь з явно вигаданим, фантастичним сюжетом, що не претендує на достовірність.
небилиця
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Злость, кажуть, сатані сестриця Хоть, може, се і небилиця, А я скажу, що, може, й так: Од злості Турн те компонує, Мов сатана йому диктує, Сам чорт заліз в його кабак. Од злості Турн осатанівши, Велів багаття розводить.
— Самчук Улас, “Марія”
Частина мови: іменник (однина) |