небожителька

1. Жінка або дівчина, яка, за релігійними уявленнями, живе на небі, у божественному світі; ангел, свята.

2. Переносно: жінка надзвичайної, неземної краси, вдачі або моральних якостей; жінка, що здається ідеальною, недосяжною.

3. У міфології та фантастиці: жіноча істота, що мешкає на небі або в інших світах.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |