1. Зменшувально-пестливе від “небіж” — син брата чи сестри, племінник.
2. Зменшувально-пестливе від “небога” — донька брата чи сестри, племінниця.
3. (переносно, заст.) Ласкаве звертання до молодшої, незнайомої людини або дитини.
небожатко
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |