ізоцитрат

[izot͡sɪtrɑt] Іменник

Буква:І

Значення

  1. Ізоцитрат — хімічна сполука, сіль або естер ізоцитратної кислоти; проміжний продукт циклу трикарбонових кислот (циклу Кребса), що утворюється внаслідок ізомеризації цитрату за участю ферменту аконітази та далі окиснюється до α-кетоглутарату.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. ізоцитрат, р. ізоцитрату, д. ізоцитратові, з. ізоцитрат, о. ізоцитратом, м. ізоцитраті, к. ізоцитрате

Більше записів