Значення
-
Померла людина, покійник.
-
Уживається як звертання до померлого в мовленні про нього або в зверненні до нього.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. небіжчик, р. небіжчика, д. небіжчикові, з. небіжчика, о. небіжчиком, м. небіжчикові, к. небіжчику
Синоніми & Антоніми
Синоніми
Приклади з художньої літератури
-
Тоді на вряд був ставлений Фесько,
млинів дозорця скарбу войськовóго,
що під боязню божою признав:
— Панове суд!
Того я добре звісен.
Як що не так, беру на душу гріх.
Цю дівчину разів, мабуть, із вісім
коло млина вночі я спостеріг.
Над Ворсклою з небіжчиком стояла.
Ну, тобто він ще був живий тоді.
І що воно, гадаю, за проява —
дві тіні, млин і місяць на воді.
Мені-то що— На це ж нема заказу,
стояння — діло добре загалом.
А я таки чогось подумав зразу,—
аж де зійшлись, чого б то за селом-
А якось бачу — щось майнуло з греблі.
Шубовснуло — аж зойкнула вода.
А я ж туди і ніг не дотереблю.
Ну, думаю, втопилась, от біда.
То добре, що Іван тут нагодився
та витяг із води напівживу.
Бо там колись мій шурин утопився,
то гибле місце, я й не допливу.— Ліна Костенко