ІЗОХЛОРГІДРІ́Я, ї, жін., мед. Стан, за якого вміст хлору в плазмі крові залишається сталим, незважаючи на зміни в загальному водно-електролітному балансі організму; збереження нормальної концентрації хлоридів у крові.
ізохлоргідрія
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |